Прочитавши коментарі, зрозуміла. що кожен бачить своє... Я, наприклад, не побачила "вигорання" чи "стресу". Просто людині потрібна була допомога і вона її отримала... То ж не потрібно тримати проблеми і невдачі в собі, а потрібно шукати поради та прислухатись до них...Дякую)

Запропонувавши перегляд даного мультфільму я хотіла наголосити, що в житті кожної людини трапляються ситуації, які можуть "вибити її із колії", тому не потрібно залишати свої проблеми в собі, а згадувати, що поряд є люди, які завжди допоможуть і порадою, і підтримкою!

Шановна Наталіє Григорівно, із задоволенням переглянула мультфільм. Дякую Вам, цікаво, повчально і дуже актуально

Актуальність теми полягає в тому, що в даний час такий синдром, як
«емоційне вигорання» вже стає добре знайоме явище в освітніх закладах.
Постійна втома, спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки,
постійні докори - є незадоволення професією… Спілкування з педагогами
показує, що багато кому з них притаманні всі прояви цього феномену.

Переглянувши мультфільм, я зрозуміла, що ті, хто допомагає іншим людям, як правило, прагнуть заперечувати власні психологічні проблеми. Важко зізнатися самому собі: «я страждаю на професійне вигорання». Тим більше, що у важких життєвих ситуаціях включаються внутрішні неусвідомлювані механізми захисту.

Професії типу «людина-людина» мають високий ризик виникнення професійного стресу.Найскладнішим є те, що вигорання розвивається поступово, і в цьому його підступність. Людина часто не усвідомлює симптомів. Вона не може побачити себе з боку і зрозуміти, що відбувається.

Я пропоную творчо підходити до роботи.

Дякую Наталіє Григорівно! Переглянула мульфільм і зрозуміла, що ВАМ теж потрібно періодично відвідувати психолога!! Так?

Я прочитала, що  до емоційного вигорання більш схильні спеціалісти, які змушені в силу своєї професійної діяльності багато та інтенсивно
контактувати з іншими людьми (психологи, педагоги, соціальні працівники,
юристи, медики, продавці, менеджери та інші), оскільки вони під час
роботи зазнають сильних нервово-психічних навантажень, що проявляються в
емоційній втомі і виснаженні. Як наслідок, змінюються поведінка,
почуття, мислення, здоров’я, змінюється ставлення до роботи, до
оточуючих і до власного життя.