Кілька місяців назад, коли золотокоса осінь обтрушувала яблука в саду, на моєму підвіконні з'явилася фіалочка. Маленька, трохи зніяковіло визирала  вона з-під листя фіолетово-синіми очицями. Подарована людиною, яка має світлу душу, потроху звикала до нового житла, голосу, дотиків. А заспокоївшись - задрімала на цілу зиму...

   А ось тепер прокинулась. Засміялась, зраділа сонечкові, зарясніла зорями-квітами, принесла радість весняного пробудження. Помилуйтеся, друзі. Вона ж бо - красуня!