Мене навчила мати вишивати,
Мережками встеляти путь добру.
Вклоняюся тобі я порозі хати,
Хоч і одна на нім стою...
Цвіте калина, айстри і троянди,
Бузок з жасмином п'янко трунок ллють.
І, дякуючи Вам, звертаюсь в Всесвіт,
До тих, хто вгору йдуть.
Це ж Ви розквітли на сорочках білих,
У квітах-барвах ожили.
Це Ви бережете своїх дітей щосили,
Щоб ми навік щасливими були.
