Мене навчила мати вишивати, Мережками встеляти путь добру. Вклоняюся тобі я порозі хати, Хоч і одна на нім стою... Цвіте калина, айстри і троянди, Бузок з жасмином п'янко трунок ллють. І, дякуючи Вам, звертаюсь в Всесвіт, До тих, хто вгору йдуть. Це ж Ви розквітли на сорочках білих, У квітах-барвах ожили. Це Ви бережете своїх дітей щосили, Щоб ми навік щасливими були.