Відлуння буремних подій на сході України усе більше і частіше тривожить людські душі. Ось із великої родини вихованців пішов захищати рідну землю Охріменко Валерій Вікторович, випускник дитячого будинку "Центр захисту дітей". Зичимо йому витримки, надійних друзів - побратимів та швидкого повернення додому із миром і добром. Шлемо тобі, Валерію, свою підтримку і любов.

У мирнім, добрім, світлім краї,

Де сонце радо зустрічали,

Здригнулась матінка - земля,

Міста і села застогнали.

То «Буратіно» б’є Донбас,

То  «Смерч» лютує спозаранку.

І ось вже «Град» дістав до нас,

І плаче бабця на розбитім ганку.

Десь цуценя пищить від болю,

А кіт голодний шамотить.

І діти вже не ходять в школу,

Бо «град» з небес на них летить.

Вони ж стоять, бійці- вкраїнці,

На рідній, на своїй землі.

І не пускають лиходзвінців

В оселі затишні свої.

Мій друг пішов, куди не знаю.

Де він, в якім краю?

Та я вас, люди, заклинаю,

І Бога нашого молю:

«Зберіться в рать, мужі вельможні,

Заслін поставте на краю.

Душею станьте ж Ви заможні,

Пізнайте суть того «люблю».

Люблю країну, тата, маму

Люблю Вітчизну я свою.

Тому невидимим туманом

За спиною бійців стою.

Їх закриваю пеленою,

Від куль ворожих бережу.

Врятуй їх, Боже, від побою

Прошу тебе я і молю.

Кухарук Марина Володимирівна, 17 років