Іду стежиною, що змійкою в’ється між молодими деревцями. Вона веде мене в сад. У дивний, квітучий яблуневий сад. Ось він зростає у наших мріях! І легка прохолодь овіває його. За кілька років він розквітне біло-рожевими  хвилями... Блакитне прозоре небо… Сад весь наповниться гулом бджіл. Після побачення з кожною квіточкою вони понесуть із собою на лапках ніжний пилок і ароматний нектар. Ось тут, праворуч, на повороті до альтанки, забуяє пишним цвітом яблуня...А трохи далі розливатимуть аромат абрикоси, сливи, вишні, груші, хизуватиметься бузок. На корі виблискуватимуть намистинки роси, пер ... Читати далі »